видувати

ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИ розм. — Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв (бригадир).. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В. Собко); Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (О. Гончар); Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим (І. Ле).

ВИДУВА́ТИ (виготовляти що-небудь способом дуття), ДУ́ТИ, РОЗДУВА́ТИ рідше. — Док.: ви́дути. Кожний виріб (кришталевий) видувають окремо (з журналу); Дути колби; З нього (зі скла) роздувають вироби, як мильні пузирі (з журналу).

ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм., ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., БА́ХКАТИ розм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИ розм., ВИДУ́ДЛЮВАТИ розм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИ розм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. теле́пнути фам. роздави́ти фам. сми́кнути фам. перепусти́ти, проковтну́ти розм. ковтну́ти розм. врі́зати (урі́зати) розм. надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видувати — видува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видувати — -аю, -аєш, недок., видути, видую, видуєш і видму, видмеш, док., перех. 1》 Дуючи, видаляти що-небудь звідкись (про вітер, сильний струмінь повітря і т. ін.). Видувати вогонь. Видувати піч тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видувати — ВИДУВА́ТИ, ВИДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДУТИ, дму, дмеш і дую, дуєш, док., що. 1. Дмучи, видаляти що-небудь звідкись (про вітер, сильний струмінь повітря і т. ін.). Здавалось, там шумить, кипить унизу вогненне море, видимаючи вгору шумовиння (С. Словник української мови у 20 томах
  4. видувати — ВИДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДУТИ, ви́дую, ви́дуєш і ви́дму, ви́дмеш, док., перех. 1. Дуючи, видаляти що-небудь звідкись (про вітер, сильний струмінь повітря і т. ін.). Словник української мови в 11 томах