1. Словник української мови в 11 томах

видуманий

ВИ́ДУМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́думати.

Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі (Л. Укр., IV, 1954, 132);

[Надія:] Він каже, що ваш матрос видуманий, — таких не буває… (Корн., II, 1955, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видуманий — ви́думаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видуманий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видумати. || видумано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видуманий — ВИ́ДУМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́думати. Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі (Леся Українка); З досвіду знали всі, що від таких паперів нічого доброго не сподіватися. Словник української мови у 20 томах
  4. видуманий — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови