видуманий

ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). В кожній історії генерал сам брав участь, факти всі перевірені, дійові особи не вигадані (Ю. Яновський); Галайда (в поемі "Гайдамаки") вполовину видуманий, а смерть вільшанського титаря правдива (Т. Шевченко); Вона (поезія символістів 1918-1919 рр.) була майже повністю придуманою, вичитаною, книжною (Л. Новиченко); Надумані, схематичні характери призводять до фальші в зображенні дійсності (з журналу); Думок з'являлася безліч, і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Ю. Яновський); Є така країна гарна, хоч дехто каже — легендарна (Леся Українка); У творі ("Лісова пісня") діють міфічні істоти (з підручника); П'ятий том, що тепер є в друку, має подати низку найцікавіших і найстаріших апокрифічних.. житій святих і легенд (І. Франко). — Пор. 1. нереа́льний, уя́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видуманий — ви́думаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видуманий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видумати. || видумано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видуманий — ВИ́ДУМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́думати. Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі (Леся Українка); З досвіду знали всі, що від таких паперів нічого доброго не сподіватися. Словник української мови у 20 томах
  4. видуманий — ВИ́ДУМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́думати. Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі (Л. Укр., IV, 1954, 132); [Надія:] Він каже, що ваш матрос видуманий, — таких не буває… (Корн., II, 1955, 226). Словник української мови в 11 томах