1. Словник української мови в 11 томах

викрійка

ВИ́КРІЙКА, ВИ́КРОЙКА, и, ж. Зразок, вирізаний з паперу, картону, за яким викроюють одяг, взуття і т. ін.

— Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону (Л. Укр., III, 1952, 707);

Дівчата сиділи круг великого стола в другій кімнаті ательє, перед ними на столі лежали викройки, ножиці, сантиметри, крейда (Смолич, Світанок.., 1953, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрійка — ви́крійка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. викрійка — викройка, -и, ж. Зразок, вирізаний з паперу, картону, за яким викроюють одяг, взуття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрійка — ВИ́КРІЙКА, ВИ́КРОЙКА, и, ж. Зразок, за яким викроюють одяг, взуття і т. ін. – Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону (Леся Українка); Дівчата сиділи круг великого стола в другій кімнаті ательє, перед ними на столі лежали викройки, ножиці, сантиметри, крейда (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах