1. Словник української мови в 11 томах

виляння

ВИЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виляння — виля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виляння — -я, с. Дія за знач. виляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виляння — ВИЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виля́ти. У конструкції коліс необхідно передбачити пристрої, що зменшують виляння причіпних ланок (з наук. літ.); Вадим знов почув у його голосі насмішку й виляння, неначе Піддубному ніяково було дивитись гостеві в очі (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах