1. Словник української мови в 11 томах

виниклий

ВИ́НИКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́никнути.

Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів — брязкалець, виграшок, цяцьок (Рильський, III, 1956, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виниклий — ви́никлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виниклий — [виниеклией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. виниклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до виникнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виниклий — ВИ́НИКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́никнути 1. Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів-брязкалець, виграшок, цяцьок (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах