1. Словник української мови в 11 томах

винишпорити

ВИ́НИШПОРИТИ, рю, риш, док., перех., розм.

1. Старанно обшукати все довкола.

Винишпорили всі закутки — нема [самогону]. Оглянули подвір’я (Шиян, Баланда, 1957, 36).

2. Старанно шукаючи, знайти.

— Це не дядина, а нишпорка! Винишпорила-таки тебе (Н.-Лев., IV, 1956, 238);

Від Петрикових чорних циганських оченят не сховається жодний гриб. Поки я одного знайду, якогось невдаху, він десять винишпорить (Збан., Малин. дзвін, 1958, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винишпорити — ви́нишпорити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. винишпорити — -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Старанно обшукати все довкола. 2》 Старанно шукаючи, знайти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винишпорити — ВИ́НИШПОРИТИ, рю, риш, док., розм. 1. що. Старанно обшукати все довкола. Винишпорили всі закутки – нема [самогону]. Оглянули подвір'я (А. Словник української мови у 20 томах
  4. винишпорити — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. винишпорити — Ви́нишпорити, -рю, -риш гл. 1) Переискать, перешарить по всѣмъ закоулкамъ. Тут же тобі така дітвора, шо все винишпорить. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. 2) Разыскать, выискать, найти. Словник української мови Грінченка