випереджати
ВИПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, обганяти, опинятися попереду.
Та й побігли [Грицько і Чіпка] до верб, один одного випереджаючи (Мирний, II, 1954, 57);
Спеціальний поїзд мчав мимо станції, випереджаючи пасажирські поїзди (Ле, Міжгір’я, 1953, 518);
Коні повитягались, як змії, запінились, а не даються випередити, хоч задня підвода вже близько (Коцюб., І, 1955, 189);
Він так плавав, що ніхто з товаришів його випередити не міг (Вишня, II, 1956, 296);
*Образно. Думок було так багато, що одна випереджувала другу (Смолич, День.., 1950, 75);
// Робити, виконувати що-небудь раніше від когось.
Каргат хотів був узяти принесене нею, але Розенберг випередив його: підскочив до дівчини і, вихопивши папірець, вп’явся в нього поглядом (Шовк., Інженери, 1956, 88);
// З’являтися десь раніше від кого-, чого-небудь.
Вість про його утечу випередила його самого (Хотк., II, 1966, 105);
В травні 1843 року Тарас Шевченко.. виїхав на Україну.. Пісні й слава Тарасові випередили його (Слово про Кобзаря, 1961, 44).
2. перен. Досягати кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь.
— Учениця боляче реагує, що її випереджає в навчанні інша (Донч., V, 1957, 459);
Він був роком молодший від свого брата, хоч ростом майже зовсім догонив, коли навіть не випередив його (Фр., III, 1950, 8);
В минулому відстала Україна не тільки випередила, а й залишила позаду багато капіталістичних держав (Цюпа, Україна.., 1960, 9).
Значення в інших словниках
- випереджати — випереджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випереджати — ВИПЕРЕДЖУВАТИ переганяти, перебігати, обганяти, обскакувати, лишати <�залишати> позаду, лишати позад себе, забігати вперед. Словник синонімів Караванського
- випереджати — [виепеиреиgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- випереджати — -аю, -аєш і випереджувати, -ую, -уєш, недок., випередити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. || Робити, виконувати що-небудь раніше від когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випереджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЕРЕДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь, виявлятися попереду, обганяти. Словник української мови у 20 томах
- випереджати — див. спішити Словник синонімів Вусика
- випереджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- випереджати — Випереджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; ви́передити, -реджу, -редиш; ви́переди, -передьмо, -передьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)