випереджати

випереджа́ти

[виепеиреиgатие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випереджати — випереджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випереджати — ВИПЕРЕДЖУВАТИ переганяти, перебігати, обганяти, обскакувати, лишати <�залишати> позаду, лишати позад себе, забігати вперед. Словник синонімів Караванського
  3. випереджати — -аю, -аєш і випереджувати, -ую, -уєш, недок., випередити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. || Робити, виконувати що-небудь раніше від когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випереджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЕРЕДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь, виявлятися попереду, обганяти. Словник української мови у 20 томах
  5. випереджати — див. спішити Словник синонімів Вусика
  6. випереджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. випереджати — Випереджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; ви́передити, -реджу, -редиш; ви́переди, -передьмо, -передьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. випереджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. Словник української мови в 11 томах