1. Словник української мови в 11 томах

випин

ВИ́ПИН, у, ч. Місце, що випинається.

Ліве передсердя у людини має невеликий випин — так зване вушко серця (Наука.., 3, 1957, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випин — ви́пин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. випин — -у, ч. Місце, що випинається; виступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випин — ВИ́ПИН, у, ч. Випнута частина чого-небудь. Ліве передсердя у людини має невеликий випин – так зване вушко серця (з наук.-попул. літ.); Скелястий випин Карантинного мису. В зелених заростях – дві величезні нори, залишки вирубаних у скелі склепів (із журн.). Словник української мови у 20 томах