випин
ви́пин
-у, ч.
Місце, що випинається; виступ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випин — ви́пин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- випин — ВИ́ПИН, у, ч. Випнута частина чого-небудь. Ліве передсердя у людини має невеликий випин – так зване вушко серця (з наук.-попул. літ.); Скелястий випин Карантинного мису. В зелених заростях – дві величезні нори, залишки вирубаних у скелі склепів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- випин — ВИ́ПИН, у, ч. Місце, що випинається. Ліве передсердя у людини має невеликий випин — так зване вушко серця (Наука.., 3, 1957, 16). Словник української мови в 11 томах