1. Словник української мови в 11 томах

вир

ВИР, у, ч.

1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій.

[Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна [Батура:] Чому?.. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (Корн., II, 1955, 219);

Ось він поруч, гігантський запінений вир, несамовитий клекіт води (Руд., Вітер.., 1958, 6).

2. чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою.

Талант твій буде рвать тебе Між люди, в вир життя могучий (Фр., XIII, 1954, 271);

Що привело його сюди, яка сила втягла його у могутній вир революції? (Гончар, Таврія.., 1957, 686);

Вітальна їх пісня гучна і крилата Жбурляє хлопчину у радісний вир (Воронько, Три покоління, 1950, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вир — (місце в річці, морі з круговим рухом води, перен. — про події) коловорот, крутіж, круговерть, підсил. чорторий, нурт. Словник синонімів Полюги
  2. вир — Вирва, чорторий, нурт, кручія, водокрут, вернивода, д. шум, крутіж; П. круговерть; пор. ВИХОР; вировисько. Словник синонімів Караванського
  3. вир — -у, ч. 1》 Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. 2》 чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вир — ВИР, у, ч. 1. Місце в річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок зіткнення протилежних течій. [Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна. [Батура:] Чому?.. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (О. Словник української мови у 20 томах
  5. Вир — Вир іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  6. вир — Бура (бура б'є), бурун, вервітня, вервітнява, веремій, веремія, вернивода, вертіж, вертія, вертун, викрут, викрутень, вировисько; вировище, водовертіж, водоверть, водокрут, водокрутень, водомий, водорий, говбур (діал. Словник синонімів Вусика
  7. вир — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше... Словник синонімів української мови
  8. вир — Вир, ви́ру, -рові, у ви́рі; ви́ри; -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)