виростати

ВИРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РОСТИ, сту, стеш; мин. ч. ви́ріс, росла, ло; док.

1. Ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту.

Так і дерева в гаях виростають.. Бо ж у свій час від коріння у віти і листя зелене Соки живущі, піднявшися щедро, все тіло сповняють (Зеров, Вибр., 1966, 133);

Мені не видно було кінця житнього лану, бо хліб виріс вище мого зросту (Коп., Вибр., 1953, 345);

// Ростучи, ставати дорослим.

Діти грались, Росли собі та виростали (Шевч., II, 1953, 370);

Тамечки виріс [батько], оженився й оселився… (Мирний, II, 1954, 63);

Зоя хотіла тоді вирости якнайшвидше, щоб і самій бути схожою на батька (Гончар, Дорога.., 1953, 10);

// Рости у певних умовах; проводити дитячі роки у певному середовищі.

Що було там звіру та птиці усякої: зайці, лисиці, вовки, сороки, кібці, орли, як черва, кишіли, плодились і виростали на волі (Мирний, IV, 1955, 157);

З раннього дитинства виростала я в літературній атмосфері (У. Кравч., Вибр., 1958, 427);

Я чоловік простий, тихий, виріс у бідності (Фр., III, 1950, 104);

// тільки док., з чого. Ростучи, робитися більшим настільки, що одежа стає короткою, вузькою.

Спідниця ще добра, але я з неї виросла (Л. Укр., III, 1952, 652);

// перен. Підніматися, сходячи, випікаючись (про хлібні вироби).

Поки коровай пікся, молодиці пили, полуднували, цокотали та приспівували до короваю, щоб він і випікся, й виріс вгору, як гора (Н.-Лев., III, 1956, 74).

Ви́рости в оча́х чиїх — стати кращим на думку кого-небудь.

Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (Н.-Лев., II, 1956, 292);

Товариш враз виріс у його очах, бо Микола розумів, що сам він до такого б не додумався (Збан., Курил. о-ви, 1963, 146).

2. перен. Ставати сильнішим, значнішим.

І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала (Мирний, II, 1954, 48);

Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій, Зростила скільки серць і розумів завзятих, Як з іскри, виростав могутній геній твій..! (Рильський, III, 1961, 309);

О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя. І грандіозним виростало прекрасне дружби почуття (Тич., II, 1957, 275);

Навколо "Искры" і під її ідейним керівництвом робітнича преса виросла за передреволюційні роки у величезних розмірах (Ленін, 20, 1950, 224);

Нині соціалізм виріс в непереможну світову систему і успішно змагається з старою системою капіталізму, яка віджила свій вік (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 5).

3. перен. Набувати досвіду, уміння, певних знань, поширювати світогляд і т. ін.

Ми.. внутрішньо виростали (Коб., III, 1956, 181);

Як зберегти Мічурінський сад, з яким він споріднився вже і полюбив його, й виріс духовно за кілька років, навчаючись й допомагаючи незлагідному старому (Довж., I, 1958, 471);

// в кого — що, до кого. Набуваючи певних якостей, ставати ким-, чим-небудь.

Ця енергійна, сильна дівчина якось непомітно, але впевнено виростала в керівника (Ткач, Плем’я.., 1961, 66);

Дарка вже.. зжилася з півголодом, виросла з "няньки" та "підпаска" в дівчину-робітницю (Л. Укр., III, 1952, 664);

Політкерівник роти.. виріс за цей час до заступника командира полку по політчастині (Гончар, І, 1954, 15);

Не легко це, вирвати з серця свого Той образ, що виріс у мрію його… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 277);

// з чого. Виходити з певного вікового стану.

[Огнєв:] Я давно виріс з комсомольського віку (Корн., II, 1955, 23).

4. Ростучи, з’являтися.

Буває, що й на полі рожа виростає (Номис, 1864, № 14303);

В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця (Коцюб., І, 1955, 203);

[Козаки:] Ой, тоді нас, козаків, Дожидайте в гості, Як виросте у світлиці Трава на помості (Н.-Лев., II, 1956, 440);

// перен. З’являтися в процесі навчання, праці і т. ін.

Автор "Клима Самгіна" настійно і послідовно стверджував, що всі великі письменники світу виростали на грунті народної творчості (Рильський, III, 1956, 142);

Виросла нова інтелігенція, яка вийшла з народу і віддана соціалізмові (Програма КПРС, 1961, 13);

// перен. Будуватися, з’являтися внаслідок будівництва (про будівлі, споруди, міста і т. ін.).

Бачив я у моїй країні, Як в тайзі виростають міста (Дор., Серед степу.., 1952, 8);

За хатою, над самою бруківкою, виросла розкарякувата, висока, збита залізними скобами з товстих обаполів, кулеметна вишка (Коз., Гарячі руки, 1960, 7);

Змінився і вигляд Лісоводів. Немає тут похилих хаток під соломою — виросли добротні будинки під залізом і черепицею (Цюпа, Україна.., 1960, 248).

5. перен. Показуватися, поставати де-небудь, перед кимось, чимось.

Пароплав виростає перед очима, як заллятий вогнями дім (Донч.,V, 1957, 12);

На стежці несподівано виростав Варивон з Василиною (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 501);

Я кинувся було за ним двері зачиняти, та другий жандарм так і виріс передо мною (Мирний, IV, 1955, 370);

Поруч зі мною на порозі виросла мати (Цюпа, Три явори, 1958, 18).

◊ Як (на́че, немо́в і т. ін.) з-під (із) землі́ ви́рости див. земля́.

6. тільки недок., рідко. Те саме, що виро́щувати.

Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — Де ж мені вас діти? (Шевч., І, 1951, 23);

Якщо стомився, живучи землею, В грозі ішов і виростав сади, У дальню даль до зірки Мавзолею Іди, товаришу, іди (Мал., І, 1956, 367).