1. Словник української мови в 11 томах

вирядити

ВИ́РЯДИТИ див. виряджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирядити — ви́рядити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирядити — див. виряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирядити — ВИ́РЯДИТИ див. виряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вирядити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вирядити — Ви́рядити, -ся см. виряжати, -ся. Словник української мови Грінченка