1. Словник української мови в 11 томах

вирізьблювати

ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́різьблять; док., перех.

1. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін.

Весь час робили на деревах зарубки для зв’язківців. Зістругували ніким не торкану, зарослу мохом кору стовбурів і вирізьблювали Л (Гончар, III, 1959, 99);

Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12).

2. Робити, виготовляти що-небудь, висікаючи, вирізуючи з каменю, дерева і т. ін.

З ранку до вечора, озброївшись різцем, він вирізьблював з сірого граніту велетенську постать славетного командира дивізії (Донч., І, 1956, 481);

[Антей:] Наш Федон вже ж вирізьбив на взір твій Терпсіхору і дав їй п’єдестал високий досить (Л. Укр., III, 1952, 432);

Гострий різець народного умільця вирізьбив образ Кобзаря з сухої липи, вправна рука втілила в дереві натхненні риси любимого поета (Мист., 2, 1961, 5);

*Образно. І уява вирізьблює давні образи (Рибак, Зброя.., 1943, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирізьблювати — вирі́зьблювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирізьблювати — [виер’із'бл'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. вирізьблювати — -юю, -юєш, недок., вирізьбити, -блю, -биш; мн. вирізьблять; док., перех. 1》 Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. 2》 Робити, виготовляти що-небудь, висікаючи, вирізуючи з каменю, дерева і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вирізьблювати — ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́різьблять; док. 1. що. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. вирізьблювати — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. вирізьблювати — Вирі́зьблювати, -блюю, -блюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)