вирізьблювати
РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (перев. на дерев'яних предметах). — Док.: ви́різьбити, ви́різати, закарбува́ти, ви́карбувати, ви́мережати (ви́мережити), змере́жати (змере́жити). Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Ільченко); Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); (Демко:) Перш було: позичив гроші, зараз і закарбував, а посереду карбіжки вирізав хрестика, поцілували обоє хреста і потім ту карбіжку за образи... (М. Кропивницький); Одні (козаки) перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші.. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (П. Панч).
Значення в інших словниках
- вирізьблювати — вирі́зьблювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вирізьблювати — [виер’із'бл'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- вирізьблювати — -юю, -юєш, недок., вирізьбити, -блю, -биш; мн. вирізьблять; док., перех. 1》 Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. 2》 Робити, виготовляти що-небудь, висікаючи, вирізуючи з каменю, дерева і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирізьблювати — ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́різьблять; док. 1. що. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- вирізьблювати — Вирі́зьблювати, -блюю, -блюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вирізьблювати — ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́різьблять; док., перех. 1. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. Весь час робили на деревах зарубки для зв’язківців. Словник української мови в 11 томах