1. Словник української мови в 11 томах

висвистувати

ВИСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВИСТАТИ і ВИ́СВИСТІТИ, ищу, истиш, док.

1. тільки недок., неперех. Раз у раз свистіти, раз у раз видавати свист.

Василь, збиваючи чорнобиль, висвистував (Мирний, IV, 1955, 82);

Як почав я свистіти [у свисток], мати аж за голову бралася: — Та годі тобі висвистувати! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 81);

// Раз у раз утворювати свист, проходячи крізь вузький отвір під тиском (про пару).

Тим часом у чайнику почало висвистувати, шуміти й булькотати (Гур., Осок. друзі, 1946, 55);

// Час від часу утворювати свист при дуже швидкому русі (про маси повітря).

Різкий північно-східний вітер.. шарудить очеретами, пронизливо висвистує в гаях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 181).

2. перех. Відтворювати свистом яку-небудь мелодію.

Валентин Модестович ішов, заклавши руки за спину, тихо висвистуючи щось ліричне (Шовк., Інженери, 1956, 459);

Він вистукав [щітками] і висвистів з надзвичайною вправністю ще один мотив, потім раптом почав швидко чистити мені черевики (Сміл., Сашко, 1957, 93).

3. неперех. Співаючи, видавати свист (про птахів).

Соловейко висвистував, і здалека долітали веснянки слобожанських дівчат (Стор., І, 1957, 228).

4. неперех. Раз у раз утворювати свист, різко розсікаючи повітря (про який-небудь предмет).

Кулі тонко і протяжно висвистували над головами (Десняк, Опов., 1951, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвистувати — висви́стувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висвистувати — -ую, -уєш, недок., висвистати і висвистіти, -ищу, -истиш, док. 1》 тільки недок., неперех.Раз у раз свистіти, раз у раз видавати свист. || Раз у раз утворювати свист, проходячи крізь вузький отвір під тиском (про пару). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висвистувати — ВИСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВИСТАТИ, ВИ́СВИСТІТИ, ищу, истиш, док. 1. тільки недок. Раз у раз свистіти, раз у раз видавати свист. Словник української мови у 20 томах
  4. висвистувати — СВИСТІ́ТИ (утворювати свист губами), СВИСТА́ТИ, ПРИСВИ́СТУВАТИ, НАСВИ́СТУВАТИ, ВИСВИ́СТУВАТИ (мелодію). — Док.: сви́снути, присвиста́ти, присви́снути, присвисті́ти, насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. Словник синонімів української мови
  5. висвистувати — Висвистувати, -тую, -єш сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл. 1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Стор. І. 206. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Словник української мови Грінченка