висвистувати

СВИСТІ́ТИ (утворювати свист губами), СВИСТА́ТИ, ПРИСВИ́СТУВАТИ, НАСВИ́СТУВАТИ, ВИСВИ́СТУВАТИ (мелодію). — Док.: сви́снути, присвиста́ти, присви́снути, присвисті́ти, насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. — Перестань свистіти, це тобі не в конюшні! (Григорій Тютюнник); Опришок біг із лісу й свистав (Г. Хоткевич); Походжали два якісь матроси, весело насвистуючи мотив з опери (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвистувати — висви́стувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висвистувати — -ую, -уєш, недок., висвистати і висвистіти, -ищу, -истиш, док. 1》 тільки недок., неперех.Раз у раз свистіти, раз у раз видавати свист. || Раз у раз утворювати свист, проходячи крізь вузький отвір під тиском (про пару). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висвистувати — ВИСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВИСТАТИ, ВИ́СВИСТІТИ, ищу, истиш, док. 1. тільки недок. Раз у раз свистіти, раз у раз видавати свист. Словник української мови у 20 томах
  4. висвистувати — ВИСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВИСТАТИ і ВИ́СВИСТІТИ, ищу, истиш, док. 1. тільки недок., неперех. Раз у раз свистіти, раз у раз видавати свист. Словник української мови в 11 томах
  5. висвистувати — Висвистувати, -тую, -єш сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл. 1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Стор. І. 206. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Словник української мови Грінченка