висвячування

ВИСВЯ́ЧУВАННЯ, я, с., церк. Дія за знач. висвя́чувати.

В першій парі виступали найстаріші сивобороді мюриди, а хлопчики років п’ятнадцяти, що тільки приймали перше висвячування або готувалися до нього, замикали процесію (Тулуб, Людолови, II, 1957, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвячування — висвя́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висвячування — -я, с., церк. Дія за знач. висвячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висвячування — ВИСВЯ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висвя́чувати. У першій парі виступали найстаріші сивобороді мюриди, а хлопчики років п'ятнадцяти, що тільки приймали перше висвячування або готувалися до нього, замикали процесію (З. Словник української мови у 20 томах