1. Словник української мови в 11 томах

вискотіти

ВИСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до вища́ти.

Любив.. пан мандатор баб різками бити. Захльобувався від радості, коли баба попадалася вересклива і, в’ючися вужем, вискотіла на ціле село (Хотк., II, 1966, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискотіти — вискоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вискотіти — -очу, -отиш, недок. Підсил. до вищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискотіти — ВИСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до вища́ти. Любив .. пан мандатор баб різками бити. Захльобувався [захлинався] від радості, коли баба попадалася вересклива і, в'ючися вужем, вискотіла на ціле село (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. вискотіти — див. кричати Словник синонімів Вусика