вискотіти
ВИСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
Підсил. до вища́ти.
Любив .. пан мандатор баб різками бити. Захльобувався [захлинався] від радості, коли баба попадалася вересклива і, в'ючися вужем, вискотіла на ціле село (Г. Хоткевич);
Вітер розхитував ворота, і вони жалібно вискотіли на завісах (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вискотіти — вискоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вискотіти — -очу, -отиш, недок. Підсил. до вищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вискотіти — див. кричати Словник синонімів Вусика
- вискотіти — ВИСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до вища́ти. Любив.. пан мандатор баб різками бити. Захльобувався від радості, коли баба попадалася вересклива і, в’ючися вужем, вискотіла на ціле село (Хотк., II, 1966, 116). Словник української мови в 11 томах