1. Словник української мови в 11 томах

виструнчуватися

ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СТРУНЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко.

Старший сержант Івашко — виструнчується, прикладає руку до козирка (Панч, Іду, 1946, 51);

Лукію наче кольнуло щось. Виструнчилася, заніміла. Очі з тривогою вп’ялися в гостя (Донч., III, 1956, 128);

*Образно. Вона [Даша] йшла, як завжди, алеєю молодих осокорів, що виструнчилися вздовж тихого завулка (Жур., Вечір.., 1958, 210);

// Ставати струнким.

[Пан Стась:] Ви гляньте, як наш дядя зразу розгулявся! Одмолодів, виструнчився, прямо не впізнаєш. Що то — волю почув! (Вас., III, 1960, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виструнчуватися — вистру́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виструнчуватися — -уюся, -уєшся, недок., виструнчитися, -чуся, -чишся, док. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виструнчуватися — ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СТРУНЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко. Лейтенант виструнчувався, скільки мав сили. Здавалося, що його хребет от-от переломиться (С. Скляренко); – Авраменко! – Я!... Словник української мови у 20 томах
  4. виструнчуватися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Словник синонімів української мови