витріщати
ВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРІЩИТИ, щу, щиш, док., перех., розм.
1. Широко розкривати (очі).
Доря не хтів уставати. Витріщив очі, налякані світлом, і падав знов на подушку (Коцюб., II, 1955, 373);
Какура отетеріло витріщив очі (Чаб., Катюша, 1960, 10).
◊ [Ті́льки] о́чі (баньки́) ви́тріщити — дуже здивуватися, остовпіти, широко розкривши очі.
— На кому ж женитесь? — Та на Марині ж! Проценко тільки очі витріщив (Мирний, III, 1954, 247);
[Павло:] Хочеш, я тебе зразу, одним словом, остовпиню? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (Кроп., II, 1958, 238).
2. на кого-що. Втуплювати в кого-, що-небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.).
Іван витріщав на Соломію очі і крутив, здивований, цапиною борідкою (Коцюб., I, 1955, 378);
Староста витріщив очі на Мартинчука, ніби хотів його спопелити (Вільде, Сестри.., 1958, 263);
Сашко по-змовницькому витріщив очі на Данила і зробив гримасу (Коп., Лейтенанти, 1947, 165).
3. рідко. Виставляти, відкривши (зуби, ікла); вишкіряти.
Підійшло [до дитини] страшне вусате страховисько, нагнулося.. і витріщило білі ікла (Кач., II, 1958, 11);
*Образно. Скелясті схили оголилися, грізно витріщивши свої жовті зуби (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 143).
Значення в інших словниках
- витріщати — витріща́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- витріщати — -аю, -аєш, недок., витріщити, -щу, -щиш, док., перех., розм. 1》 Широко розкривати (очі). 2》 на кого – що. Втуплювати в кого-, що-небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.). 3》 рідко. Виставляти, відкривши (зуби, ікла); вишкіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витріщати — ВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРІЩИТИ, щу, щиш, док., що, розм. 1. Широко розплющувати (очі). Надаремне витріщала вона очі – вона не могла навіть одрізнити пальців на власній руці (М. Коцюбинський); Наче й техніка.., телевізори всякі, а чогось нема. Словник української мови у 20 томах
- витріщати — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- витріщати — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док. Словник синонімів української мови
- витріщати — Витріща́ти, -ща́ю, -ща́єш; ви́тріщити, -тріщу, -щиш, -щать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)