витріщати

ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док.: ви́тріщити, ви́пнути, ви́п'ясти, ви́лупити, ви́рячити, ви́котити, ви́балушити, ви́торопити розм. ви́валити, ви́пулити діал. — Чого це ти, Денисе, витріщаєш на мене очі, неначе вперше мене бачиш? — сказала Настя (М. Коцюбинський); Кобза, як не випинав баньки, щоб розгледіть молодих, однак не розгледів (О. Стороженко); Роти свої пороззявляли (Еней з ягою) і очі на лоби п'яли (І. Котляревський); Тисяча душ очі на неї пнутиме (І. Рябокляч); Гутман вилуплює п'яні очі на заклятого від здивування.. офіцера (П. Колесник); Він.. широко вирячив очі й дививсь на неї (І. Нечуй-Левицький); Вона стиснула кулаки, викотила очі.. і почала тупотіти ногами (Л. Яновська); Баран вибалушив на нього свої очі з виразом тупого нерозуміння (І. Франко); Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: — То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (С. Васильченко); Стоїть сердека, очі вивалив, мов баран (Г. Квітка-Основ'яненко); Всі, як манекени,.. сиділи, випуливши очі (Г. Хоткевич).

ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм., ОШКІ́РЮВАТИ розм., ВИТРІЩА́ТИ розм. — Док.: ви́шкірити, ви́щирити, ви́скалити, ощи́рити, оска́лити, ошкі́рити, ви́тріщити. Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Л. Смілянський); Самурай починає відступати великими кроками, зігнувшись і вишкіривши зуби (О. Довженко); Осавула.. спав міцним сном, аж рота роззявив і вищирив зуби (І. Нечуй-Левицький); Вовк вискалив зуби й осів на задні лапи (М. Коцюбинський); Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (П. Гулак-Артемовський); Воловик ощирив ікла, засміявся (Г. Епік); — Уже чоловіки тепер і жінки не мають повного права бити! — щирив Гнида зуби (А. Головко); Опришок.. засміявся, оскалюючи зуби (Г. Хоткевич); З річки випорснув і зуби Ошкіряє чорний сом (В. Бичко); Нагнулося (страховисько).. і витріщило білі ікла (Я. Качура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витріщати — витріща́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. витріщати — -аю, -аєш, недок., витріщити, -щу, -щиш, док., перех., розм. 1》 Широко розкривати (очі). 2》 на кого – що. Втуплювати в кого-, що-небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.). 3》 рідко. Виставляти, відкривши (зуби, ікла); вишкіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витріщати — ВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРІЩИТИ, щу, щиш, док., що, розм. 1. Широко розплющувати (очі). Надаремне витріщала вона очі – вона не могла навіть одрізнити пальців на власній руці (М. Коцюбинський); Наче й техніка.., телевізори всякі, а чогось нема. Словник української мови у 20 томах
  4. витріщати — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. витріщати — Витріща́ти, -ща́ю, -ща́єш; ви́тріщити, -тріщу, -щиш, -щать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. витріщати — ВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРІЩИТИ, щу, щиш, док., перех., розм. 1. Широко розкривати (очі). Доря не хтів уставати. Витріщив очі, налякані світлом, і падав знов на подушку (Коцюб., II, 1955, 373); Какура отетеріло витріщив очі (Чаб. Словник української мови в 11 томах