1. Словник української мови в 11 томах

витурювати

ВИТУ́РЮВАТИ, юю, юєш і ВИТУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТУРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Спроваджувати кого-небудь, звільнятися від чиєїсь присутності.

— Ого, — мовила сама собі Оксана Сергіївна, — доведеться витурювати непроханих пожильців! (Ю. Янов., II, 1954, 68);

Почали вдвох радитися, як би дідову дочку витурити з дому, щоб її не було! (Укр.. казки, 1951, 333);

Усе думав [Корній] про те, як би йому відсіля, з хутора, Демка витурити (Гр., І, 1963, 408);

// Грубо виганяти, проганяти кого-небудь.

Він з тріском розчинив протрухлі двері і, покриваючись шашільним пилком, витурив Матвія (Стельмах, І, 1962, 86).

◊ Ви́турити в три ши́ї (втришия́, в ши́ю) кого — дуже грубо прогнати.

— Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Стельмах, Хліб.., 1959, 121);

— Якщо ви.. не вийдете з кабінету, я подзвоню зараз Радивонові, і він вас витурить у шию (Тют., Вир, 1964, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витурювати — виту́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. витурювати — див. ВИГАНЯТИ, ВИПИХАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. витурювати — -юю, -юєш і витуряти, -яю, -яєш, недок., витурити, -рю, -риш, док., перех., розм. Спроваджувати кого-небудь, звільнятися від чиєїсь присутності. || Грубо виганяти, проганяти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. витурювати — ВИТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, ВИТУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТУРИТИ, рю, риш, док., кого, розм. Спроваджувати кого-небудь, звільнятися від чиєїсь присутності. – Ого, – мовила сама собі Оксана Сергіївна, – доведеться витурювати непроханих пожильців! (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. витурювати — див. виганяти; увільняти Словник синонімів Вусика
  6. витурювати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови