виходжувати
ВИХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін.
— Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 90);
[Оксана:] Він тяжко був поранений? [Ліда:] Дуже. Довго пролежав. Ледве його виходила. Врятувала від смерті (Корн., II, 1955, 124);
Вони виходили її, зовсім немічну й хвору (Цюпа, Назустріч.., 1958, 260);
// Дбайливо ростити кого-небудь або щось.
Марія набурмосила губки. — Знаю, як тебе сестри виходжували та викохували (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 48);
Дванадцять нових сортів яблук, груш, ягідників взялися ми виходити цього року (Грим., Подробиці.., 1956, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виходжувати — вихо́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виходжувати — -ую, -уєш, недок., виходити, -джу, -диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. || Дбайливо ростити кого-небудь або щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виходжувати — ВИХО́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Обходити в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, проходити багато місць. – Усі нишпорки, усі глухі кутки виїздили та виходили, – немає, нігде немає!... Словник української мови у 20 томах
- виходжувати — див. пестити; ростити Словник синонімів Вусика
- виходжувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- виходжувати — Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума. Словник української мови Грінченка