1. Словник української мови Грінченка

виходжувати

Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш

гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виходжувати — вихо́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виходжувати — -ую, -уєш, недок., виходити, -джу, -диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. || Дбайливо ростити кого-небудь або щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виходжувати — ВИХО́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Обходити в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, проходити багато місць. – Усі нишпорки, усі глухі кутки виїздили та виходили, – немає, нігде немає!... Словник української мови у 20 томах
  4. виходжувати — див. пестити; ростити Словник синонімів Вусика
  5. виходжувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  6. виходжувати — ВИХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. — Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (Стельмах, Кров людська.. Словник української мови в 11 томах