виходити
Ви́ходити, -джу, -диш
гл.
1) Исходить. Всі лужечки виходила. Мет. Багато світу виходила. О. 1862. V. 77.
2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. № 10936. Дай руками, а не виходиш ногами. Чуб. І. 247. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. Св. Л. 40.
3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. Мир. ХРВ. 9.
---------------
Виходити, -джу, -диш
сов. в. вийти, -йду, -деш, гл.
1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. Мет. 10. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. І виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. І. 11. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. Г. Барв. 315. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. Лебед. у. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. О. 1862. VII. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. О. 1862. ІІІ. 79. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. Ном. № 2876. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. Св. Л. 130. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Мет. 48. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. МВ. І.
2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80.
3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. Чуб. І. 35.
4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. Ном. № 9000.
5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Рудч. Ск. І. 65. Виходить і другий год. Рудч. Ск. II. 109. Йому ще й года не вийшли женитись. Г. Барв. 475.
6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. Черн. у.
Значення в інших словниках
- виходити — ви́ходити 1 дієслово доконаного виду обійти; добитися чогось ви́ходити 2 дієслово доконаного виду вилікувати вихо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виходити — (з хати) йти, <�пере>ступати за поріг, витикати носа; (- армію) виступати, вирушати, виряджатися, (у море) відпливати; (з авта) висідати; (з лікарні) вибувати, виписуватися, (з тюрми) звільнятися; (на кін) з'являтися; (з землі) витикатися... Словник синонімів Караванського
- виходити — I [виходиетие] -оджу, -диеш; нак. -дие, -д'іт', док. II [виеходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок. Орфоепічний словник української мови
- виходити — I -джу, -диш, док. 1》 перех. Обійти в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, пройти багато місць. 2》 перех., розм. Добути, дістати що-небудь або домогтися успішного вирішення якоїсь справи, багато ходячи. 3》 неперех., розм. Проходити певний час. II див. виходжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виходити — (заміж) одружуватися, одружитися, див. заміж виходити Словник чужослів Павло Штепа
- виходити — ВИ́ХОДИТИ¹ див. вихо́джувати¹. ВИ́ХОДИТИ² див. вихо́джувати². ВИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ВИ́ЙТИ, йду, йдеш; мин. ч. ви́йшов, йшла, ло; док. 1. Іти звідки-небудь назовні, за межі чогось. По правді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, .. Словник української мови у 20 томах
- виходити — див. ходити Словник синонімів Вусика
- виходити — ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Фразеологічний словник української мови
- виходити — ОБХОДИ́ТИ (ходячи де-небудь, побувати скрізь, у багатьох місцях), ОБІЙТИ́, ВИ́ХОДИТИ, СХОДИ́ТИ, ОБМІ́РЯТИ розм., ЗМІ́РЯТИ розм., ОБЛА́ЗИТИ розм., ОБНИКА́ТИ розм., ОБМІ́РИТИ рідше, ІСХОДИ́ТИ заст. Увесь базар, всю торговицю обходила Катерина (С. Словник синонімів української мови
- виходити — Вихо́дити, -хо́джу, -хо́диш, -хо́дять; вихо́дь, вихо́дьте звідки ви́ходити, -ходжу, -ходиш, -ходять; ви́ходи, -діть що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виходити — ВИ́ХОДИТИ¹, джу, диш, док. 1. перех. Обійти в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, пройти багато місць. — Усі нишпорки, усі глухі кутки виїздили та виходили, — немає, нігде немає!... Словник української мови в 11 томах