1. Словник української мови в 11 томах

вичитування

ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́тувати 4, 5.

Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (Чаб., Катюша, 1960, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичитування — вичи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вичитування — -я, с. Дія за знач. вичитувати 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичитування — ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́тувати 4, 6. Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (М. Чабанівський); Ще з коридору почув: у вітальні шаленіла сварка. Словник української мови у 20 томах