вовцюган
ВОВЦЮГА́Н, а, ч., зневажл. Те саме, що вовцю́га.
— А щоб тобі добра не було, проклятий вовцюгане! (Укр.. казки, 1951, 29);
Вовцюган клацає за кущем зубами (Донч., V, 1957, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовцюган — вовцюга́н іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- вовцюган — -а, ч., зневажл. Те саме, що вовцюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовцюган — ВОВЦЮГА́Н, а, ч., зневажл. Те саме, що вовцю́га. – А щоб тобі добра не було, проклятий вовцюгане! (з казки); Вовцюган клацає за кущем зубами (О. Донченко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- вовцюган — див. вовк; жорстокий Словник синонімів Вусика
- вовцюган — Вовцюган, -на м. = вовцюга. Желех. Словник української мови Грінченка