1. Словник української мови в 11 томах

вовчкуватий

ВОВЧКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вовкува́тий.

А й дитина ж то вийшла на славу!.. Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе (Мирний, II, 1954, 46);

Недостаток болить, журба мулить, пригноблює, робить вовчкуватим, убиває (Коб., І, 1956, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовчкуватий — вовчкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вовчкуватий — -а, -е. Те саме, що вовкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовчкуватий — ВОВЧКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вовкува́тий. А й дитина ж то вийшла на славу!.. Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе (Панас Мирний); Журба мулить, пригноблює, робить вовчкуватим, убиває (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. вовчкуватий — див. відлюдкуватий; непокірний; похмурий Словник синонімів Вусика
  5. вовчкуватий — Вовчкуватий, -а, -е = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25. Словник української мови Грінченка