1. Словник української мови в 11 томах

вовчок

ВОВЧО́К, чка́, ч.

1. (Orobanche L.). Паразитична рослина, що розвивається на коренях інших рослин.

Вовчок, відбираючи від рослини поживні речовини і воду у великій кількості, дуже пригнічує рослину, що призводить до втрати врожаю (Захист рослин.., 1952, 367).

2. (Yryllotalpa vulgaris). Комаха з ряду прямокрилих; капустянка.

Вовчок — багатоїдний шкідник. Він любить моркву, помідори, капусту, картоплю.. Псує садові та лісові розсадники.. Оселюється вовчок тільки на вологих місцях (Шкідн. поля.., 1949, 24).

3. Невеличкий ссавець з роду гризунів, що впадає в зимову сплячку; соня.

У лісі, серед гілок дикої яблуні, причаївся звірок, схожий на невеличку білочку, — вовчок (Наука.., 8, 1967, 43).

4. Пагін, що виростає на старому стовбурі дерева, куща.

Часто із сплячих бруньок [плодових дерев] розвиваються дуже сильні.. пагони, або вовчки (Сад. і ягідн., 1957, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовчок — [воўчок] -чка, м. (на) воуўчку/-чков'і, мн. -чки, воуўчк'іў Орфоепічний словник української мови
  2. вовчок — -чка, ч. 1》 Паразитична рослина, що розвивається на коренях інших рослин. 2》 Комаха з ряду прямокрилих; капустянка. 3》 Невеличкий ссавець із роду гризунів, що впадає в зимову сплячку; соня. 4》 Пагін, що виростає на старому стовбурі дерева, куща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовчок — ВОВЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до вовк 1. Ми Козу ведем з Козенятами, На Горі Вовчок з Вовченятами (щедрівка). 2. Паразитична рослина родини вовчкових, що розвивається на коренях інших рослин (перев. соняшника). Словник української мови у 20 томах
  4. Вовчок — Вовчо́к 1 прізвище прізвище або псевдонім * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Во́вчок 2 іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  5. вовчок — Комаха з ряду прямокрилих, довж. бл. 6 см, живе під землею; шкідлива, підгризає коріння рослин. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вовчок — КАПУСТЯ́НКА (шкідник сільськогосподарських культур, що підгризає коріння), ВОВЧО́К. ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло... Словник синонімів української мови
  7. вовчок — Вовчок, -чка м. 1) ум. отъ вовк. 2) Названіе собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) — муха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. І. 5. 4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 400. 6) раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. І. Словник української мови Грінченка