1. Словник української мови в 11 томах

вогкість

ВО́ГКІСТЬ, кості, ж.

1. Якість і стан за знач. во́гкий.

Ті долини здалека дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (Н.-Лев., II, 1956, 263);

Його надила лінія губ і їх рожева вогкість (Коцюб., II, 1955, 210);

Надходив ранок.. Нічні птахи замовкли, з озерець тягло вогкістю (Смолич, І, 1958, 80).

2. Те саме, що воло́га.

Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них (Фр., II, 1950, 29);

Єдине Карімове око вогкістю заблищало (Ле, Міжгір’я, 1953, 301).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогкість — во́гкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вогкість — див. ВОЛОГІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. вогкість — -кості, ж. 1》 Якість і стан за знач. вогкий. 2》 Те саме, що волога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вогкість — ВО́ГКІСТЬ, кості, ж. 1. Якість і властивість за знач. во́гкий. Ті долини здалека дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (І. Нечуй-Левицький); Його вабила лінія губ і їх рожева вогкість (М. Коцюбинський); Надходив ранок .. Словник української мови у 20 томах
  5. вогкість — вогкість волога (ср, ст): Вдихнула рідне повітря, що пахло терпентиною, вчорашніми стравами та вогкістю (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вогкість — ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Словник синонімів української мови
  7. вогкість — Во́гкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)