1. Словник синонімів української мови

вогкість

ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Тулуб); Мартин гладив її пахуче волосся, відчував на своїх грудях тепло її дихання, вологу сліз (А. Шиян); Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них (стінах) (І. Франко); Чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах); Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Н. Рибак).

ВОЛО́ГІСТЬ (наявність вологи у чомусь), ВО́ГКІСТЬ, СИ́РІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ рідше, ВІЛЬГО́ТА рідше, ВІЛЬГО́ТНІСТЬ рідше, ВІ́ЛЬГА рідше. Вологість насичувала повітря (О. Гончар); Знадвору потягнуло сирістю, важким пересиченим вогкістю повітрям (В. Гжицький); Грибною вільгістю пахтить І віє листвиною (А. Малишко); Ми йдемо до нової хати. Запашна вільготність (Я. Качура); Дихнуло вільгою. — Знать, близько болотистий луг (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогкість — во́гкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вогкість — див. ВОЛОГІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. вогкість — -кості, ж. 1》 Якість і стан за знач. вогкий. 2》 Те саме, що волога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вогкість — ВО́ГКІСТЬ, кості, ж. 1. Якість і властивість за знач. во́гкий. Ті долини здалека дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (І. Нечуй-Левицький); Його вабила лінія губ і їх рожева вогкість (М. Коцюбинський); Надходив ранок .. Словник української мови у 20 томах
  5. вогкість — вогкість волога (ср, ст): Вдихнула рідне повітря, що пахло терпентиною, вчорашніми стравами та вогкістю (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вогкість — Во́гкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вогкість — ВО́ГКІСТЬ, кості, ж. 1. Якість і стан за знач. во́гкий. Ті долини здалека дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (Н.-Лев., II, 1956, 263); Його надила лінія губ і їх рожева вогкість (Коцюб., II, 1955, 210); Надходив ранок.. Словник української мови в 11 томах