вогневий
ВОГНЕ́ВИЙ (розм. ОГНЕ́ВИЙ), а, е.
1. Прикм. до вого́нь¹
Притухав гніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина (Н.-Лев., І, 1956, 109);
Небезпечна річ — ці тайгові пожежі. Коли потрапиш на шлях такого вогневого урагану, — не втечеш (Донч., II, 1956, 67).
2. Який має колір вогню, полум’я.
Приміряла [Оленка] вогневу тканину, що пахтіла свіжою фарбою (Горд., II, 1959, 24).
3. перен., рідко. Те саме, що вогне́нний 4.
— Я пропонував зворушити місто палким, щирим, вогневим закликом (Мик., II, 1957, 53);
Вона.. рум’яна, як промінь вечірній, очі огневі (Вовчок, VI, 1956, 293).
ВОГНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до вого́нь 6.
[Огнєв:] Яка зараз вогнева сила цієї групи? (Корн., II, 1955, 25);
Там під бомби навернусь, там під вогневий наліт заїду (Кучер, Чорноморці, 1956, 120);
// у знач. ім. вогнева́, во́ї, ж., розм., військ. Те саме, що Вогнева́ пози́ція.
Гуменний теж цілу ніч брьохався з батареєю, до самої дамби, щоб знати, де буде вогнева (Гончар, Новели, 1954, 12).
◊ Вогнева́ пози́ція — місце розташування батареї, кулемета, міномета тощо для ведення вогню.
Одна по одній гармати звернули з шосе і.. у вишняку зайняли вогневі позиції (Головко, І, 1957, 286);
Вогнева́ то́чка — кулемет, міномет, артилерійська гармата, розташовані на вогневій позиції.
— Скільки того німця ось у тому й тому селі стоїть, а де їхні міномети, вогневі точки? (Ю. Янов., І, 1958, 316).
Значення в інших словниках
- вогневий — вогне́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вогневий — I вогн`евий(розм. огневий), -а, -е і вогньовий, огньовий, -а, -е. 1》 Прикм. до вогонь 1). 2》 Який має колір вогню, полум'я. 3》 перен., рідко. Те саме, що вогненний 4). II вогнев`ий-а, -е. Прикм. до вогонь 6). || у знач. ім. вогнева, -вої, ж., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вогневий — ВОГНЕВИ́Й, а́, е́. Прикм. до вого́нь 6. Орлюк вибрався з вогневого котла якимсь чудом (О. Довженко); Кущувате й добре укріплене узвишшя .. панувало над шляхом, замикаючи його вогневою заслоною (І. Багряний); // у знач. ім. вогнева́, во́ї, ж., розм. Словник української мови у 20 томах
- вогневий — ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Бачить (Андрій), як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д. Словник синонімів української мови