1. Словник української мови в 11 томах

вогнищевий

ВОГНИЩЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до во́гнище 1, 3.

Поширення рака [картоплі] має вогнищевий характер (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогнищевий — вогнище́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вогнищевий — (огнищевий), -а, -е. Прикм. до вогнище 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнищевий — ВОГНИЩЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до во́гнище. На селищі Горошева знайдено кам'яну вимостку, кістяну пластину із солярними знаками, вогнищеві глиняні підставки із солярними символами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах