воловник
ВОЛО́ВНИК, а, ч. Те саме, що воло́вня.
Підпал воловника обурив не тільки актив, але й переважну більшість колгоспників (Крот., Сини.., 1948, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воловник — воло́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- воловник — -а, ч. Те саме, що воловня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воловник — ВОЛО́ВНИК, а, ч. 1. Те саме, що воло́вня. Прокидаються помалу і Василеві батьки. Вони обоє працюють на постійній: батько на воловнику, мати біля корів – зморюються щодня, важко вставати (Григір Тютюнник). 2. Те саме, що волові́д... Словник української мови у 20 томах
- воловник — ВОЛО́ВНЯ (будівля для утримання волів), ВОЛО́ВНИК. Тепер землянки були майже непомітні за кошарами, воловнею та іншими господарськими будівлями (О. Гончар); Підпал воловника обурив не тільки актив, але й переважну більшість колгоспників (Є. Кротевич). Словник синонімів української мови