вольєра
ВОЛЬЄ́РА, и, ж. Обгороджений майданчик для утримання тварин і птахів на вільному повітрі.
У запущених вольєрах бігали різних мастей звірі (Рибак, На світанку, 1940, 199);
Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця. Яресько залишився в Асканії (Гончар, II, 1959, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вольєра — вольє́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вольєра — -и, ж. Обгороджений майданчик для утримання тварин і птахів на вільному повітрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вольєра — ВОЛЬЄ́РА, и, ж., розм. Те саме, що вольє́р. Мавпочку оселили у спеціальній вольєрі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вольєра — вольє́ра (франц. voliere) приміщення з огородженим майданчиком для утримання різних тварин (переважно хутрових звірів і птахів). Словник іншомовних слів Мельничука
- вольєра — ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Словник синонімів української мови