волюта

ВОЛЮ́ТА, и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі.

Волюта — орнаментна прикраса, що являє собою завиток спіралі (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волюта — волю́та іменник жіночого роду в архітектурі Орфографічний словник української мови
  2. волюта — -и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волюта — ВОЛЮ́ТА, и, ж. 1. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі. Словник української мови у 20 томах
  4. волюта — волю́та (від лат. voluta – сувій, згорток) скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з очком у центрі, напр. на іонічній капітелі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. волюта — Декоративний архітектурно-скульптурний елемент у формі, схожій на літеру S, із спіралями на обох кінцях; використовувалась у іонічних капітелях або на торцях споруд у добу Ренесансу й бароко. Універсальний словник-енциклопедія
  6. волюта — (італ. — крутити) 1. Архітектурна деталь у формі завитка з кружком ("вічком") у центрі. Прообрази мали місце у Стародавньому Єгипті у капітелях, де зображались квіти лотоса, що розпускались, а також у колонах Персеполя, Лікії та еолійській... Архітектура і монументальне мистецтво