воскрешати

ВОСКРЕША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, док., перех.

1. Повертати кого-небудь до життя; оживляти.

Які то треба нерви, жили, Щоб на кукільнім кулеші Себе і сина воскрешати (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 64);

[Джонатан:] І навіть дух живий нової віри не може воскресити того трупа (Л. Укр., III, 1952, 40);

Хоробре Ігореве військо вже тепер ніяк не воскресить… (Забіла, У.. світ, 1960, 167).

2. перен. Відбудовувати, відновлювати що-небудь.

Де країна є така, Щоб рука трудівника Все, що зла розбила сила, Ніби чаром воскресила, Оживила, як ріка? (Рильський, Весн. пісня, 1952, 62);

Ми Дніпробуд з руїн воскресили… (Дор., Серед степу.., 1952, 71).

3. перев. док., перен. Підтримувати духовно, оновлювати, робити життєдіяльним; надихати.

[Чернишевський:] Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. [Шевченко:] Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, — віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (Коч., III, 1956, 187).

4. перен. Пригадувати, відновлювати в пам’яті що-небудь забуте, давноминуле.

Я шкодую, що не маю тепер жодного з тих листів: вони б воскресили в пам’яті багато (Донч., VI, 1957, 611);

// Давати уявлення про що-небудь.

Багато ілюстрацій Їжакевича воскрешає сторінки історичного минулого України (Мист., 1, 1955, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воскрешати — воскреша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воскрешати — Оживляти, підіймати з труни <�могили>, відроджувати, повертати до життя; (з руїн) підіймати з попелу, відновлювати, відбудовувати; П . надихати, підтримувати на дусі; (минуле) пригадувати. Словник синонімів Караванського
  3. воскрешати — -аю, -аєш, недок., воскресити, -ешу, -есиш, док., перех. 1》 Повертати кого-небудь до життя; оживляти. 2》 перен. Відбудовувати, відновлювати що-небудь. 3》 перев. док., перен. Підтримувати духовно, оновлювати; надихати. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. воскрешати — ВОСКРЕША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, док., кого, що. 1. Повертати кого-небудь до життя; оживляти. Як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. воскрешати — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
  6. воскрешати — Воскрешати, -шаю, -єш сов. в. воскресити, -шу, -сиш, гл. Воскрешать, воскресить. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає. Ном. стр. 291, № 44. Словник української мови Грінченка