воскрешати

воскреша́ти

-аю, -аєш, недок., воскресити, -ешу, -есиш, док., перех.

1》 Повертати кого-небудь до життя; оживляти.

2》 перен. Відбудовувати, відновлювати що-небудь.

3》 перев. док., перен. Підтримувати духовно, оновлювати; надихати.

4》 перен. Пригадувати, відновлювати в пам'яті що-небудь забуте, давноминуле.

|| Давати уявлення про що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воскрешати — воскреша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воскрешати — Оживляти, підіймати з труни <�могили>, відроджувати, повертати до життя; (з руїн) підіймати з попелу, відновлювати, відбудовувати; П . надихати, підтримувати на дусі; (минуле) пригадувати. Словник синонімів Караванського
  3. воскрешати — ВОСКРЕША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, док., кого, що. 1. Повертати кого-небудь до життя; оживляти. Як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. воскрешати — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
  5. воскрешати — ВОСКРЕША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, док., перех. 1. Повертати кого-небудь до життя; оживляти. Які то треба нерви, жили, Щоб на кукільнім кулеші Себе і сина воскрешати (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 64); [Джонатан... Словник української мови в 11 томах
  6. воскрешати — Воскрешати, -шаю, -єш сов. в. воскресити, -шу, -сиш, гл. Воскрешать, воскресить. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає. Ном. стр. 291, № 44. Словник української мови Грінченка