воскрешати

ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Ми поздоровляємо всіх, хто відроджував зруйновані міста й села, відбудовував народне господарство (з журналу); Скільки ран і руїн ти (Білорусія).. зазнала, А воскресла — і відновлюєш села, будуєш міста (М. Рильський); Її (фортецю) недавно поновили після жахливої пожежі (З. Тулуб); Ми Дніпробуд з руїн воскресили (П. Дорошенко).

ОЖИВЛЯ́ТИ (робити знову живим померлого або повертати до життя тяжкохворого), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПОЖИВЛЯ́ТИ діал. — Док.: оживи́ти, відживи́ти, воскреси́ти, опоживи́ти. Покликала Параску, і обидві почали оживляти хворого (Я. Галан); — Оця товаришка показала нам два трупи... і запропонувала нам їх.. відживити (Ю. Смолич); Хоробре Ігореве військо вже тепер ніяк не воскресить... (Н. Забіла); Поки мене терли та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (І. Франко); Нема у світі гірше, як та невідомість.. Щогодини Катрю ховали, щогодини знов опоживляли (Марко Вовчок).

ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ЖИВОТВОРИ́ТИ поет. — Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити (онови́ти), відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар'яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); — Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, — промовила Надя, — мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); (Чернишевський:) Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. (Шевченко:) Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, — віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них (гронах) горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).

ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам'яті — про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам'яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); — А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам'яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам'яті (вчителя), уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). — Пор. згада́ти.