вотчинний
ВО́ТЧИННИЙ, а, е, іст. Прикм. до во́тчина.
На кінець [1-го] тисячоліття існують вже великі вотчинні господарства, основані на праці феодально залежного населення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 376).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вотчинний — во́тчинний прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- вотчинний — -а, -е, іст. Прикм. до вотчина. Вотчинний суд — в царській Росії в 16-17 ст. до відміни кріпосного права (1861 р.) – суд, що здійснювався самими боярами, а потім поміщиками над їх кріпаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вотчинний — ВО́ТЧИННИЙ, а, е, іст. Прикм. до во́тчина 1. Вотчинне господарство Київської Русі було достатньо розвинутим (з наук.-попул. літ.); Виникнення вотчинної системи, тобто системи великого приватного землеволодіння в сільській місцевості... Словник української мови у 20 томах