вражда

ВРАЖДА́, и́, ж., ц.-с. Ворожнеча.

Не буде добра, як між своїми вражда (Укр.. присл.., 1955, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вражда — вражда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вражда — ВРАЖДА́, и́, ж., ц.-с. Ворожнеча. Не буде добра, як між своїми вражда (прислів'я); Дух наш веселиться, Як вороги один одного гублять І про свою вражду між мусульманством трублять (П. Словник української мови у 20 томах