1. Словник української мови в 11 томах

вректи

ВРЕКТИ́ див. уректи́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вректи — Зурочити [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. вректи — вректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вректи — див. уректи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вректи — ВРЕКТИ́¹ див. уріка́ти¹. ВРЕКТИ́² див. уріка́ти². Словник української мови у 20 томах
  5. вректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови