вректи

вректи́

див. уректи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вректи — Зурочити [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. вректи — вректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вректи — ВРЕКТИ́¹ див. уріка́ти¹. ВРЕКТИ́² див. уріка́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. вректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. вректи — ВРЕКТИ́ див. уректи́. Словник української мови в 11 томах