вректи
ВРЕКТИ́¹ див. уріка́ти¹.
ВРЕКТИ́² див. уріка́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вректи — Зурочити [XII] Словник з творів Івана Франка
- вректи — вректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вректи — див. уректи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
- вректи — ВРЕКТИ́ див. уректи́. Словник української мови в 11 томах