1. Словник української мови в 11 томах

врунистий

ВРУНИ́СТИЙ (УРУНИ́СТИЙ), а, е.

1. Схожий на вруна.

Духмяним варивом пролився липень Із врунистих зелених верховіть (Забашта, Нові береги, 1950, 25);

Берегами стеляться димові завіси, пишно-врунисті, сліпучо-білі на сонці (Гончар, I, 1954, 328).

2. Багатий на вруна (в 2 знач.).

Врунисті вівці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врунистий — вру́ни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. врунистий — (урунистий), -а, -е. 1》 Схожий на вруна. 2》 Багатий на вруна (у 2 знач.). Врунисті вівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врунистий — ВРУ́НИ́СТИЙ¹, а, е. Те саме, що руни́стий¹. * Образно. Берегами стеляться димові завіси, пишно-врунисті, сліпучо-білі на сонці (О. Гончар); Врунисті вівці. ВРУ́НИ́СТИЙ², а, е. Те саме, що руни́стий². Словник української мови у 20 томах
  4. врунистий — ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі). Словник синонімів української мови