1. Словник української мови в 11 томах

вручення

ВРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. вручи́ти 1.

Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (Хижняк, Тамара, 1959, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вручення — вру́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вручення — -я, с. Дія за знач. вручити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вручення — ВРУ́ЧЕННЯ (УРУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. вручи́ти 1. Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (А. Словник української мови у 20 томах