вручення
вру́чення
-я, с.
Дія за знач. вручити 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вручення — вру́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вручення — ВРУ́ЧЕННЯ (УРУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. вручи́ти 1. Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (А. Словник української мови у 20 томах
- вручення — ВРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. вручи́ти 1. Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (Хижняк, Тамара, 1959, 121). Словник української мови в 11 томах